• Українська
  • English
  • Русский
ISSN 2415-3400 (Online)
ISSN 1028-821X (Print)

Авторам

РФЕ публікує статті, що відповідають профілю та науково-технічному рівню журналу. Викладання статті повинне бути ясним та структурованим (уведення, оригінальна частина, результати і обговорення, висновки, список літератури). З максимальною ясністю і чіткістю викладені суть і новизна отриманих результатів. Проведено аналіз попередніх робіт, що присвячені рішенню даної проблеми. Сформульована ціль досліджень (постановка задачі).

При підготовці статей до друку автори повинні дотримуватися наступних вимог.

Робоча мова журналу – російська, українська, англійська (за бажанням авторів).

Попередньо рукопис подається до редакції надрукованим через два інтервали на білому папері формату А4, шрифт Times New Roman 12 pt. і з підписами усіх авторів.

Рукопис супроводжується направленням, що підписується керівником установи, де виконана робота, відомостями про авторів (прізвище, ім’я, по-батькові, вчений ступінь і звання, місце роботи і посада, адреса звичайної і електронної пошти для листування, телефони), а також висновком експертної комісії про можливість публікації.

До рукопису потрібно додати дані для контакту (прізвище, повне ім’я та по-батькові, номер телефону (факсу) та e-mail автора, з яким буде вестись листування).

До редакції РФЕ надається також Ліцензійний договір.

Схема побудови статті

Індекс УДК.

Індекс PACS (присвоює автор відповідно з останньою редакцією Physics and Astronomy Classification Scheme 2010, https://publishing.aip.org/publishing/pacs/pacs-2010-regular-edition ).

Ініціали і прізвища авторів.

Повні назви і поштові адреси установ, які представляють автори, адреси електронної пошти авторів.

Назва статті.

Текст статті з загальною схемою:

  • введення;
  • методи й результати досліджень;
  • обговорення результатів;
  • висновки;
  • список літератури;
  • анотація (з назвою статті, списком авторів, що подають статтю, і установ) на російській, українській і англійській мовах
  • ключові слова на російській, українській і англійській мовах.

Об’єм рукопису, як правило не повинен перевищувати 10 сторінок формату А4, включаючи таблиці та рисунки (не більш шести). Об’єм коротких повідомлень – 3 сторінки. Зміст і об’єм оглядових публікацій повинен узгоджуватися авторами з редколегією, тому для попереднього розглядання необхідно подати анотацію і структурний план роботи.

Анотація з назвою роботи, списком авторів (прізвища та ініціали) та установ (назви та поштові адреси), а також ключові слова (5 – 8 слів) подаються на російській, українській та англійській мовах (вміст ідентичний). Анотація повинна бути інформативною (без використання загальних слів), відображувати основний вміст статті і результати досліджень, по структурі відповідати логіці викладення матеріалів в статті і обов’язково включати наступні розділи: предмет і мета роботи (Subject and Purpose), методи і методологія роботи (Methoods and Methodology), результати роботи (Results) і висновок (Conclusions). Обсяг анотації має складати 1800–2000 знаків, або 250-300 слів.

Електронний варіант статті подається після прийняття рішення про публікацію в журналі РФЕ разом з рукописом, що прочитано редактором, і виповнюється за допомогою редактора WORD 97-2003 (розширення *.DOC, *.DOCX, *.RTF), шрифт Times New Roman 11 з форматуванням тексту на дві колонки (ширина колонки 7,6 см, відстань меж колонками 0,8 см, абзацний відступ 1,25 см) та набором усіх формул і символів.

Формули та математичні символи повинні бути підготовані тільки в Equation Editor 3.0 з MS Word для Windows. Слід відрізняти набір шрифту: латинський рядковий та прописний, грецький рядковий – курсив; хімічні елементи, грецький прописний, числа – звичайний; матриця, оператор – напівжирний. Основні розміри формул: full – 11; sub/super – 8; sub-sub/super – 6; symbol – 18; sub-symbol – 12. Нумерувати необхідно тільки ті формули, на які є посилання в статті.

Ілюстрації приймаються в графічних програмах: Corel DRAW (*.CDR), Origin (*.OPJ, .OGG). Оригінали таких рисунків мають бути подані додатково окремими файлами. Рисунки, що утворені в інших програмних пакетах, потрібно експортувати в один з форматів: (*.GIF), (*.JPG), (*.TIF). Тонові рисунки повинні бути контрастними. Розділення зображення не менш 330 dpi.

При підготовці електронної версії рисунків слід дотримуватись наступних вимог: ширина рисунку, що призначається для однієї колонки, – 7, 6 см, загальна висота рисунків, що об’єднані одним підрисуночним підписом (рис. 1, а, б, в…)), – 20 см. Відповідно, максимальні розміри рисунку, що призначено для розміщення у двох колонках, складають 16×20 см. Шрифт – Times New Roman 9. Підписи осях повинні відповідати прийнятим в статті позначенням. Легенди, формули, елементи опису слід виносити в підрисуночний підпис (3 – 4 строки) або у текст. Рекомендовано використовувати чорні та білі кружки, квадрати та трикутники, пунктир, штрих-пунктир, нумерацію кривих.

При підготовці рукопису авторам слід враховувати, що подані матеріали повинні відповідати вимогам міжнародних баз даних (БД), в тому числі БД SCOPUS. В першу чергу це стосується елементів статті, які виконуються в латиниці – НАЗВА СТАТТІ, ПРІЗВИЩА АВТОРІВ, НАЗВА УСТАНОВ ТА ВІДОМСТВ, АНОТАЦІЯ та СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. Правильне подання цих елементів є запорукою того, що статтю буде включено до SCOPUS та інших БД.
Назва статті повинна бути інформативною, з використання тільки загальноприйнятих скорочень. В перекладі назви статті не допускається транслітерація українського (російського) алфавіту латиницею, за виключенням використання власних імен, назв приладів та інших об’єктів, не використовується сленг, відомих тільки україномовним (російськомовним) фахівцям.

Прізвища авторів, назви установ та відомств. Прізвища авторів статті подаються однією з прийнятих міжнародних систем транслітерації латиницею. У той же час повільний вибір системи транслітерації кожною редакцією (видавництвом або самим автором) неминуче приводить до різноманіття варіантів подання фамілії одного автора і у наслідок утрудняє його ідентифікацію і об’єднання даних про його публікації під одним профілем (ідентифікатором – ID автора). Для того, щоб повніше і коректніше було уточено профіль автора, важливо дотримуватись правил транслітерації однією з загальноприйнятих систем. Редакція РФЕ рекомендує використовувати наступні системи транслітерації: з українського алфавіту – Постанова Кабінету міністрів України № 55 від 27.01.2010 «Про упорядкування транслітерації…» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF та з російського алфавиту – «Система бібліотеки Конгресу США» http://journals.kantiana.ru/authors/imk/example_of_a_list_of_used_literature/app_3.pdf. На сайті http://www.translit.ru/ можна безкоштовно скористуватись програмою транслітерації російського тексту латиницею, використовуючи найбільш поширені системи.

Назва установи в БД використовується для ідентифікації авторів, утворення їх профілів і профілів установи. Дані про публікації авторів, пов’язані з конкретними установами, в усьому світі використовуються для отримання повної інформації про наукову діяльність організації (і в цілому країни). Доцільно використовувати загально прийнятий варіант перекладу назви установи. Вживання в статті офіційної, без скорочень, назви установи на англійській мові дозволяє найбільш точно ідентифікувати авторів, запобігає втраті статей у системі аналізу БД. Це дозволяє також уникнути різночитання в назвах установ в закордонних виданнях. Використання скорочень або абревіатур при написанні назв установ приводить до втрати статей при обліку в БД, особливо якщо абревіатури не відносяться до загально прийнятих. Бажано вказувати в назві установі її належність відомству. Необхідно використовувати наступне правило написання назв установ на англійській мові: всі значущі слова (крім артиклів і прийменників) повинні починатися з великої літери. При цьому зовсім недопустимо написання одних значущих слів з прописної літери, а інших – із рядкової.

Анотація на англійській мові. У переліку вимог для включення наукових журналів до науко метричної бази однією з умов є якісне подання анотації статті на англійській мові. Слід особо підкреслити, що анотація повинна виконувати функцію незалежного від статті джерела інформації. Переклад належно виконати грамотно: повинен бути зв’язним, з використанням слів «отже», «більш того», «наприклад», «у результаті» і т. п. (“consequently”, “moreover”, “for example”, “the benefits of this study”, “as a result” и т. д.); необхідно використовувати термінологію, котра характерна для іноземних спеціальних текстів, дотримуватися єдності термінології. Анотація повинна бути структурованою і обов’язково включати наступні розділи з заголовками: Purpose (предмет і мета роботи), Design/methodology/approach (методи та методологія роботи), Findings (результати роботи) та Сonclusions (висновки).

Список літератури подається у вигляді двох окремих блоків. Перший блок містить посилання на мові оригінальних публікацій (в тому числі на українській або російській). Другий блок призначається для SCOPUS та інших міжнародних БД, повторює перший але утворюється латинецею. Якщо у першому блоці є посилання на закордонні публікації, вони повністю повторюються у другому блоці.

Правильний опис джерел, на які посилаються автори, у списках літератури є заставою того, що цитована публікація буде врахована при оцінюванні наукової діяльності її авторів (установи, регіону, країни). За індексом цитування журналу визначається його науковий рівень, авторитетність, ефективність діяльності його редакційної ради і. т. п. Тому найбільш вагомими складовими у бібліографічних посиланнях є прізвища авторів і назва журналу. Для того, щоб усі автори публікації були враховані в БД, необхідно в описі роботи згадувати усіх авторів, не зменшуючи їх кількості.

Редакція РФЕ для складання бібліографічного опису пропонує використовувати один із стандартів, що рекомендовані БД SCOPUS – Harvard Style. З більш детальною інформацією із складання списку літератури згідно з Harvard-British Standard Style можна ознайомитись на сайті:

 https://libweb.anglia.ac.uk/referencing/harvard.htm

Найбільш точну ідентифікацію статей з електронних журналів можна отримати, якщо вказати унікальний код, який використовують майже всі ведучі закордонні журнали для своїх статей (Digital Object Identifier – DOI). Система DOI є міжнародним стандартом ISO (http://www.doi.org/). Тому при наявності у статті DOI бажано вказати його в списку літератури. Тоді, навіть у випадку неточного бібліографічного опису, посилання на статтю буде правильно враховане.

Бібліографічний список повинен відповідати черговості посилань на його позиції по тексту і вміщувати назви (включаючи назви журнальних статей) доступні читачам джерел (не можна посилатися на неопубліковані роботи, препринти та публікації у важкодоступних виданнях). Посилання на літературні джерела слід подавати у вигляді порядкового номера в квадратних скобках.

 

Приклад оформлення списка літератури
 

  1. Сазонов Д. М. Многоэлементные антенные системы. Матричный подход. Москва: Радиотехника, 2015. 144 с.
  2. Радиоэлектронные системы: основы построения и теория. Справочник. Под ред. Я. Д. Ширмана. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: Радиотехника, 2007. 512 с.
  3. Takeichi N. Practical Operation Strategy for Deorbit of an Electrodynamic Tethered System. J. Spacecraft and Rockets. 2006. Vol. 43, N 6. P. 1283–1288. DOI:10.2514/1.19635.
  4. Pulinets S., Morozova L., Yudin I. Synchronization of atmospheric indicators at the lost stage of earthquake preparation cycle. Res. Geophys. 2014. Vol. 4, N 1. P. 45–50. DOI: 10.4081/rg.2014.4898
  5. Otsuka Y., Suzuki K., Nakagawa S., Nishioka M., Shiokawa K., Tsugawa T. GPS observations of mediumscale traveling ionospheric disturbances over Europe. Ann. Geophys. 2013. Vol. 31, N 2. P. 163–172. DOI:10.194/angeo-31-163-2013
  6. Лукин К. А. Шумовая радарная технология. Радиофизика и электроника: сб. науч. тр. Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. Харьков, 1999. Т. 4, № 3. С. 105–111.
  7. Карушкин Н. Ф., Дворниченко В. П., Малышко В. В.; Ореховский В. А., Цвир А. B. Полупроводниковый генератор импульсного действия с электронным переключением частоты миллиметрового диапазона.  22-я Междунар. Крымская конференция «СВЧ-техника и телекоммуникационные технологии» (Крымико 2012) (10–14 сент. 2012, Севастополь): материалы конф. в 2 т. Севастополь, 2012. Т. 1. С. 103-105
  8. Barsi J. A., Barker J. L., Schott J. R. An atmospheric correction parameter calculator for a single thermal band Earth-sensing instrument. Proc. of the International Geoscience and Remote Sensing Symposium (IGARSS’03). Toulouse: IEEE, 2003. P. 3014–3016.
  9. Веселовская А. Б. Обратное рассеяние электромагнитных волн полидисперсной средой несферических капель в задачах двухчастотного дистанционного зондирования: дис. … канд. физ.-мат. наук; Ин-т радиофизики и электроники им. А. Я. Усикова НАН Украины. Харьков, 2014. 147 с.
  10. А. с. 624540 СССР, МКИ HO1Q 9/00. Антенна / В. В. Овсяников. № 1081708 А; заявл. 31.12.81; опубл. 23.08.83, Бюл. № 31. 4 с.
  11. Спосіб підвищення просторової розрізненності багатоспектральних аерокосмічних зображень на основі класифікування спектральних сигнатур об’єктів: пат. 84877, Україна: MPK G06K 9/00 / М. О. Попов, С. А. Станкевич. № a200602244; заявл. 01.03.2006; опубл. 10.12.2008, Бюл. № 23. 4 с.
  12. Попов Д. И. Адаптивные пороговые устройства. Изв. вузов. Радиоэлектроника. 2006. Т. 49, № 3. С. 30–35. URL: http://radio.kpi.ua/article/view/S0021347006030058

REFERENCES

  1. Sazonov, D. M., 2015. Multielement antenna systems. The matrix approach. Moscow: Radiotechnika Publ. (in Russian).
  2. Shirman, Ya. D. ed., 2007. Radioelectronic Systems: Desing Foundations and Theory. 2nd ed. Moscow: Radiotehnika Publ. (in Russian).
  3. Takeichi, N., 2006. Practical Operation Strategy for Deorbit of an Electrodynamic Tethered System. J. Spacecraft and Rockets. 43(6), pp. 1283–1288. DOI:10.2514/1.19635
  4. Pulinets, S., Morozova, L., Yudin, I., 2014. Synchronization of atmospheric indicators at the lost stage of earthquake preparation cycle. Res. Geophys. 4(1), pp. 45–50. DOI: 10.4081/rg.2014.4898
  5. Otsuka, Y., Suzuki, K., Nakagawa, S., Nishioka, M., Shiokawa, K., Tsugawa, T., 2013. GPS observations of mediumscale traveling ionospheric disturbances over Europe. Ann. Geophys. 31(2), pp. 163–172. DOI:10.5194/angeo-31-163-2013
  6. Lukin, K. A., 1999. Noise radar technology. In: V. M. Yakovenko, ed. 1999. Radiofizika i elektronika. Kharkov: IRE NAS of Ukraine Publ. 4(3), pp. 105–111 (in Russian).
  7. Karushkin, N. F., Dvornichenko, P. N., Malyshko, V. V., Orekhovskiy, V. A., Tsvir, A. V., 2012. Semiconductor pulse oscillator with electronic frequency switching in millimeter range. In: 22nd Int. Crimean Conference “Microwave equipment and telecommunication technologies” (CriMiCo’2012). Sevastopol, Crimea, Ukraine, 10–14 Sept. Vol. 1, pp. 103–105 (in Russian).
  8. Barsi, J. A., Barker, J. L., Schott, J. R., 2003. An atmospheric correction parameter calculator for a single thermal band Earth-sensing instrument. In: IGARSSʼ03. IEEE International Geoscience and Remote Sensing Symposium. Proc. Toulouse, France, 21–25 July 2003. Toulouse: IEEE.
  9. Veselovskaya, A. B., 2014. Backscattering of electromagnetic waves by polydisperse medium of nonspherical dropsin the problems of double frequency remote sensing. PhD thesis ed. O. Ya. Usikov Institute for Radiophysics and Electronics of NASU, Kharkiv, Ukraine (in Russian).
  10. Ovsyanikov, V. V., 1981. Antenna. USSR Autors’ Certificate 624,540 (in Russian).
  11. Popov M. O., Stankevych S. A. Method for increase of spatial resolution of multi-spectral aero-space images on basis of classification of spectral signatures of objects. Ukraine. Pat. 84877 (in Ukrainian).
  12. Popov, D. I., 2006. Adaptive threshold devices. Radioelectron. Commun. Syst. [online]. 49(3), pp. 23–26. Available from: http://radioelektronika.org/article/view/S0735272706030058#

Редакція залишає за собою право відхилити статті з незадовільною якістю поданого матеріалу.