Додаткова радіолокаційна ознака для розпізнавання надводних об’єктів
Горобець, ВМ, Головко, МІ, Зотов, СМ, Коворотний, ОЛ |
Organization: Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України |
https://doi.org/10.15407/rej2021.04.016 |
Мова: українська |
Анотація: Предмет і мета роботи. Статтю присвячено радіолокаційному розпізнаванню рухомих надводних об’єктів (морських суден). При розпізнаванні надводних об’єктів кількість радіолокаційних ознак виявляється обмеженою. У першу чергу це стосується когерентних радіолокаційних станцій (РЛС), що працюють у безперервному режимі. Тому пошук додаткових ознак для розпізнавання надводних об’єктів є актуальним завданням. Такі додаткові інформаційні ознаки можуть бути отримані після нескладних математичних перетворень відбитих від надводного об’єкта сигналів. Це є важливим для системи розпізнавання, що уже використовується, тому що не потребує значного ускладнення системи, а значить і збільшення її вартості. Методи і методологія роботи. Розроблено й апробовано методику одержання радіолокаційної ознаки, притаманній надводним об’єктам, що рухаються по схвильованій морській поверхні. Ця методика дозволяє одержати додаткову радіолокаційну ознаку за допомогою нескладних математичних перетворень сигналу, відбитого від надводного об’єкта, що рухається, з фазового виходу когерентної РЛС. Апробація методики проводилася шляхом математичного моделювання сигналів з виходу фазового детектора від трьох надводних об’єктів, що мають однакову ефективну площу розсіювання, але різні періоди бортових і кільових коливань. Результати роботи. За результатами математичного моделювання показано, що відношення лінійних швидкостей бортових і кільових коливань кожного із локальних центрів розсіювання залишається приблизно однаковим для одного і того ж об’єкта, але відрізняється для різних об’єктів. Висновок. Розроблена авторами методика дозволяє отримати додаткову ознаку, притаманну певному об’єкту, за допомогою одної штатної когерентної РЛС, що працює в безперервному режимі. Отже, це відношення може служити додатковою ознакою при розпізнаванні, а методика може бути використана для розпізнавання цілей, що рухаються по схвильованій морській поверхні. |
Ключові слова: бортова хитавиця, кільова хитавиця, надводні об’єкти, радіолокаційна станція, розпізнавання |
Стаття надійшла до редакції 16.09.2021
УДК 621.396.96
Radiofiz. elektron. 2021, 26(4): 16-21
Повний текст (PDF)
- Горелик А.Л., Гуревич И.Б., Скрипкин В.А. Современное состояние проблемы распознавания. Москва: Радио и связь, 1985. 160 с.
- Горелик А.Л., Барабаш Ю.Л., Кривошеев О.Л., Эпштейн С.С. Селекция и распознавание на основе локационной информации. Москва: Радио и связь, 1990. 220 с.
- Ширман Я.Д., Горшков С.А., Лещенко C.П., Орленко В.М. Методы радиолокационного распознавания и их моделирование. Зарубежная радиоэлектроника. Успехи современной радиоэлектроники. 1996. № 11. С. 3–62.
- Gorobets V.N., Gutniк V.G., Zotov S.M., Kivva F.V. Mathematical model of the radar image of a ship moving in a seaway. Telecommunications and Radio Engineering. 2014. Vol. 73, Iss. 6. P. 537–546. DOI: 10.1615/TelecomRadEng.v73.i6.60.
- Ремез Ю.В. Качка корабля. Ленинград: Судостроение, 1983. 324 с.
- Латхи Б.П. Системы передачи информации. Пер. с англ. Москва: Связь, 1971. 318 с.