Додаткова радіолокаційна ознака для розпізнавання надводних об’єктів

Предмет і мета роботи. Статтю присвячено радіолокаційному розпізнаванню рухомих надводних об’єктів (морських суден). При розпізнаванні надводних об’єктів кількість радіолокаційних ознак виявляється обмеженою. У першу чергу це стосується когерентних радіолокаційних станцій (РЛС), що працюють у безперервному режимі. Тому пошук додаткових ознак для розпізнавання надводних об’єктів є актуальним завданням. Такі додаткові інформаційні ознаки можуть бути отримані після нескладних математичних перетворень відбитих від надводного об’єкта сигналів. Це є важливим для системи розпізнавання, що уже використовується, тому що не потребує значного ускладнення системи, а значить і збільшення її вартості.

Методи і методологія роботи. Розроблено й апробовано методику одержання радіолокаційної ознаки, притаманній надводним об’єктам, що рухаються по схвильованій морській поверхні. Ця методика дозволяє одержати додаткову радіолокаційну ознаку за допомогою нескладних математичних перетворень сигналу, відбитого від надводного об’єкта, що рухається, з фазового виходу когерентної РЛС. Апробація методики проводилася шляхом математичного моделювання сигналів з виходу фазового детектора від трьох надводних об’єктів, що мають однакову ефективну площу розсіювання, але різні періоди бортових і кільових коливань.

Результати роботи. За результатами математичного моделювання показано, що відношення лінійних швидкостей бортових і кільових коливань кожного із локальних центрів розсіювання залишається приблизно однаковим для одного і того ж об’єкта, але відрізняється для різних об’єктів.

Висновок. Розроблена авторами методика дозволяє отримати додаткову ознаку, притаманну певному об’єкту, за допомогою одної штатної когерентної РЛС, що працює в безперервному режимі. Отже, це відношення може служити додатковою ознакою при розпізнаванні, а методика може бути використана для розпізнавання цілей, що рухаються по схвильованій морській поверхні.