• Українська
  • English
  • Русский
ISSN 2415-3400 (Online)
ISSN 1028-821X (Print)

ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗСІЮВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ МОРСЬКОЇ ПОВЕРХНІ У ВИПАДКУ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ ПРИ МАЛИХ КУТАХ КОВЗАННЯ

Рубрика: 
ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ, РАДІОЛОКАЦІЯ ТА ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ
Гутнік, ВГ, Логвінов, МЮ, Логвінов, ЮФ
Organization: 

Радіоастрономічний інститут НАН України
4, вул. Мистецтв, Харків, 61002, Україна

Харківський національний університет імені В. Н. Каразина
4, м. Свободи, Харків, 61077, Україна

Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України
12, вул. Акад. Проскури, Харків, 61085, Україна

E-mail: logvinov@ire.kharkov.ua
https://doi.org/10.15407/rej2019.01.024
Мова: російська
Анотація: 

 

Предмет і мета роботи. Стаття присвячена моделюванню процесів зворотного розсіювання електромагнітного поля на морській поверхні стосовно міліметрового і сантиметрового діапазонів довжин радіохвиль. Актуальність таких досліджень визначається потребою в моделюванні характеристик радіосистем морського базування ще на етапі проектування. Метою роботи було визначення характеристик освітлених елементів підстильної поверхні для випадку зворотного розсіювання радіохвиль при малих кутах ковзання.

Методи і методологія роботи. Для досягнення поставленої мети використовувалися методи математичного та статистичного моделювання. Результати моделювання порівнювалися з даними експериментальних досліджень.

Результати роботи. Порівняння часів життя розсіювальних елементів морської поверхні і швидкостей їх переміщення з тривалістю сплесків розсіяного сигналу та доплерівськими зсувами частоти радіосигналу в умовах переміщення розсіювачів електромагнітного поля показало несуперечливість результатів, що отримані в результаті моделювання, з даними експерименту. Отримано характеристики освітлених елементів морської поверхні стосовно до зворотного розсіювання радіохвиль при малих кутах ковзання. Серед них ймовірності освітленості розсіювальних елементів поверхні, їх середні радіуси кривизни, а також локальні кути падіння радіохвилі на освітлені елементи поверхні.

Висновок. Показано, що при ковзному поширенні радіохвиль виникають значні затінення поверхні. Це призводить до того, що електромагнітне поле розсіюється практично тільки на вершинах найвищих морських хвиль. У цьому випадку локальні кути падіння електромагнітного поля на освітлений елемент поверхні наближаються до 90°. При таких локальних кутах падіння освітлений елемент поверхні має дуже низьку відбивну здатність у зворотному напрямку.
Ключові слова: малі кути ковзання, морська поверхня, поширення радіохвиль

Стаття надійшла до редакції  08.06.2018
PACS: 41.20.Jb;47.50.Cd
УДК: 621.371(260).029.65
Radiofiz. elektron. 2019, 24(1): 24-32
Повний текст (PDF)

References: 
  1. Кулемин Г. П., Разсказовский В. Б. Рассеяние миллиметровых радиоволн поверхностью Земли под малыми углами. Киев: Наукова думка, 1987. 230 с.
  2. Басс Ф. Г., Фукс И. М. Рассеяние волн на статистически неровной поверхности. Москва: Наука, 1972. 424 с.
  3. Крылов Ю. М. Спектральные методы исследования и расчета ветровых волн. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1966. 255 с.
  4. Глазунов А. С., Гутник В. Г., Логвинов М. Ю., Логвинов Ю. Ф. Особенности моделирования морского волнения для радиофизических задач. Радиофизика и электроника. 2017. Т. 22, № 2. С. 41–49. DOI: https://doi.org/10.15407/rej2017.02.041
  5. Kirichenko V. A., Logvinov Yu. F., Pedenko Yu. A., Razskazovskyy V. B. Multipath simulating model of the microwave propagation near the sea surface. Proc. of the 4th Int. Kharkov Symp. “Physics and Engineering of Millimeter and Submillimeter Waves” (MSMW’2001) (04–09 June, 2001). Kharkov, 2001. Vol. 1. P. 414–416.
  6. Ле Блон П., Майсек Л. Волны в океане: в 2-х ч. Пер. с англ. Е. Н. Амбарцумян. Москва: Мир, 1981. Ч. 1. 478 с.
  7. Смирнов В. И. Курс высшей математики: в 4-х т. Москва: Наука, 1974. Т. 2. 655 с.
  8. Воскресенский Д. И., Гостюхин В. Л., Максимов В. М., Пономарев Л. И. Устройства СВЧ и антенны. Москва: Радиотехника, 2006. 376 с.