• Українська
  • English
  • Русский
ISSN 2415-3400 (Online)
ISSN 1028-821X (Print)

Настанова для авторів

Редакція РФЕ приймає написані спеціально для журналу рукописи, що раніше не публікувалися.
Робоча мова журналу – українська або англійська (за бажанням авторів).

Публікація статей в РФЕ безкоштовна.

Рукопис і всі додаткові файли необхідно переслати/передати до редакції журналу в електронному вигляді. Рукопис повинен бути підписаний усіма співавторами.

Рукопис супроводжується направленням, підписаним керівником установи, де виконано роботу, Ліцензійним договором,  відомостями про авторів (прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь і  вчене звання, місце роботи і посада, адреси звичайної та електронної пошти для листування, телефони), а також висновком експертної комісії про можливість відкритої публікації (для робіт, що виконані в установах України).

Зміст рукописів, що надсилаються до редакції, повинен відповідати профілю і науково-технічному рівню журналу. Виклад має бути ясним і структурованим (Вступ, Оригінальна частина, Результати та обговорення, Висновки, Список літератури). З максимальною ясністю і чіткістю має бути викладена суть отриманих результатів і показана їх новизна, відображена авторська оцінка попередніх робіт, сформульована мета дослідження. Слід уникати необґрунтованого введення нових термінів і вживання жаргонних виразів.

 

Схема побудови статті

Індекс УДК

Ініціали і прізвища авторів

Повні назви і поштові адреси організацій (двома мовами), які представляють автори, адреси електронної пошти авторів

Назва статті

Текст статті за загальною схемою:

  • вступ;
  • методи і результати дослідження;
  • обговорення результатів;
  • висновки;
  • список літератури;
  • анотація (з назвою статті, із списком авторів, котрі репрезентують статтю та організації) українською та англійською мовами;
  • ключові слова українською та англійською мовами.

Зазвичай, обсяг рукопису не повинен перевищувати 22 сторінок формату А4, включаючи таблиці і рисунки (не більше шести). Обсяг коротких повідомлень і листів до редакції – 3 сторінки. Листи до редакції супроводжуються обґрунтуванням терміновості публікації. Зміст та обсяг оглядових публікацій мають бути погоджені авторами з редколегією, тому для попереднього розгляду слід надати анотацію і структурний план роботи.

Рукопис статті повинен бути набраний у текстовому редакторі Mіcrosoft Word 2003/2007/2010. Шрифт Tіmes New Roman 12; міжрядковий інтервал 1,5. Всі формули та символи повинні бути виконані в додатку Microsoft Equation або Mathtype (основний шрифт Times New Roman, 11 pt). Усі поля сторінок – 20 мм. Абзац – відступ на 1,25 см. Переноси слів не передбачені.

Анотація з назвою роботи, списком авторів (прізвища та ініціали) і репрезентованих ними організацій (назви і поштові адреси), а також ключові слова (5–8 слів) надаються українською та англійською мовами (зміст має бути ідентичним). Анотація має бути інформативною (без вживання загальних слів), відображати основний зміст статті та результати досліджень, за структурою відповідати логіці викладу матеріалів у статті та обов’язково включати такі розділи: предмет і мета роботи (Purpose), методи і методологія (Design/methodology/approach), результати (Findings) і висновок (Conclusions). Слід уникати зайвих ввідних фраз (наприклад, “автор статті розглядає”). Історичні довідки, якщо вони не відображають основний зміст статті, опис раніше опублікованих робіт і загальновідомі положення в анотації не наводяться. Обсяг анотації має складати 1800–2000 друкованих знаків (250–300 слів).

Рисунки надаються в одному з наступних графічних форматів: PCX, TIF, JPG (нестислі різновиди), CDR. У підготовці растрових зображень слід використовувати розділенням не менше 300 крапок на дюйм. Буквено-цифрові позначення для вибраного розміру рисунка повинні відповідати розміру і стилю формул при наборі їх у додатку Microsoft Equation або Mathtype (основний шрифт Times New Roman, 11 pt). Компоновка рисунків повинна враховувати їх розміщення в межах однієї або двох колонок. При цьому ширина рисунка не повинна перевищувати 7.5 см, а ширина великих і насичених малюнків – 15 см. Максимальні розміри рисунка: 15×18 см. Фотографії і тонові рисунки мають бути чіткими, контрастними.

У формулах кириличні та грецькі літери мають бути набрані прямим шрифтом, латинські літери – похилим. Виняток становлять символи операторів, наприклад, диференціала d, і стандартних функцій, наприклад, cos, arctg, ln, lg тощо, котрі набираються прямим шрифтом. Хімічні формули набирають прямим шрифтом. У десяткових дробах ціла частина відокремлюється крапкою (а не комою). Розрізняються довжиною дефіс (-), знак “мінус” і тире (–). Нумерувати слід лише ті формули, на які далі є посилання в тексті, а номер формули ставити в правому краю сторінки.
Бібліографічний список повинен відповідати черговості посилань на його позиції в тексті і містити назви (включаючи назви журнальних статей) доступних читачам літературних джерел (не допускаються посилання на неопубліковані роботи, препринти і публікації у важкодоступних виданнях). Посилання на літературні джерела слід давати у вигляді порядкового номера у квадратних дужках.

При підготовці рукопису автори повинні враховувати, що подані ними матеріали мають відповідати вимогам зарубіжних баз даних (БД), у тому числі БД SCOPUS. Перш за все це стосується елементів статті, які виконуються в латиниці – ЗАГОЛОВОК СТАТТІ, ПРІЗВИЩА і ІНІЦІАЛИ АВТОРІВ, НАЗВИ ОРГАНІЗАЦІЙ і ВІДОМСТВ, АНОТАЦІЯ і СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. Правильне надання цих елементів є запорукою того, що стаття буде включена до SCOPUS та інших зарубіжних БД.

Заголовок статті має бути інформативним, з використанням тільки загальноприйнятих скорочень. У перекладі заголовка статті англійською мовою не допускається транслітерація українського алфавіту латиницею, за винятком вживання власних імен, назв приладів та інших об’єктів.

Прізвища та ініціали авторів надаються в одній з прийнятих міжнародних систем транслітерації латиницею. Редакція РФЕ рекомендує використовувати такі системи транслітерації: з українського алфавіту – згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 55 від 27.01.2010,
URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF

Назви організацій і відомств. Доцільно використовувати загальноприйнятий варіант перекладу назви організації. Вживання в статті офіційної, без скорочень, назви організації англійською мовою дозволяє найточніше ідентифікувати авторів, запобігає втраті статей у системі аналізу БД. Використання скорочень або абревіатур у написанні назв організацій призводить до втрати статей при обліку в БД, особливо якщо абревіатури не відносяться до загальноприйнятих. Бажано вказувати в назві організації її приналежність відомству. Слід користуватися наступним правилом написання назв організацій англійською мовою: всі значущі слова (окрім артиклів і прийменників) повинні починатися з великої літери.

Анотація англійською мовою. У переліку вимог для включення наукових журналів до наукометричних баз даних однією з основних умов є якісне надання анотації статті англійською мовою. Слід особливо наголосити, що анотація повинна виконувати функцію незалежного від статті джерела інформації. Переклад має бути грамотним: текст має бути зв’язним з використанням слів “отже”, “більш того”, “наприклад”, “у результаті” і тому подібне (“consequently”, “moreover”, “for example”, “the benefits of this study”, “as а result” тощо); необхідно використовувати активний, а не пасивний стан, тобто “The study tested”, а не “It was tested in this study” (найчастіша помилка); слід застосовувати термінологію, характерну для іноземних спеціальних текстів; дотримувати єдність термінології.

Список літератури надається у вигляді двох окремих блоків. Перший блок містить посилання мовою оригінальних публікацій (у тому числі українською або російською). Другий блок, призначений для SCOPUS та інших закордонних БД, повторює перший, але створюється латиницею. Якщо у першому блоці є посилання на іноземні публікації, вони повністю повторюються у другому блоці.

Правильний опис джерел, на які посилаються автори, в списках літератури є заставою того, що цитована публікація буде врахована у оцінці наукової діяльності її авторів (організації, регіону, країни). За індексом цитування журналу визначається його науковий рівень, авторитетність, ефективність діяльності його редакційної ради тощо. Тому найбільш значимими складовими в бібліографічних посиланнях є прізвища авторів і назви журналів. Причому, аби усі автори публікації були враховані в БД, необхідно в описі статті згадувати прізвища всіх авторів, не скорочуючи їх кількості.

Редакція РФЕ для складання бібліографічного списку пропонує використовувати один з рекомендованих БД SCOPUS стандартів – Harvard-British Standard Style.

Найточнішу ідентифікацію статей з електронних журналів можна отримати, якщо вказати унікальний ідентифікатор, яким користуються практично всі провідні зарубіжні журнали для ідентифікації своїх статей (Digital Object Identifier – DOI). Система DOI є міжнародним стандартом ISO (URL: http://www.doi.org/). Тому за наявності у статті DOI бажано вказати його в списку літератури. Тоді, навіть у разі неточного бібліографічного опису, посилання на статтю буде однозначно правильно враховано.

Зразок оформлення списку використаних джерел відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 “Інформація  і документація. Бібліографічні посилання. Загальні положення та правила складання”

  1.  Сазонов Д. М. Многоэлементные антенные системы. Матричный подход. Москва: Радиотехника, 2015. 144 с.
  2. Радиоэлектронные системы: основы построения и теория. Справочник. Под ред. Я. Д. Ширмана. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: Радиотехника, 2007. 512 с.
  3. Takeichi N. Practical Operation Strategy for Deorbit of an Electrodynamic Tethered System. J. Spacecraft and Rockets. 2006. Vol. 43, N 6. P. 1283–1288. DOI:10.2514/1.19635.
  4.  Pulinets S., Morozova L., Yudin I. Synchronization of atmospheric indicators at the lost stage of earthquake preparation cycle. Res. Geophys. 2014. Vol. 4, N 1. P. 45–50. DOI: 10.4081/rg.2014.4898
  5. Otsuka Y., Suzuki K., Nakagawa S., Nishioka M., Shiokawa K., Tsugawa T. GPS observations of mediumscale traveling ionospheric disturbances over Europe. Ann. Geophys. 2013. Vol. 31, N 2. P. 163–172. DOI:10.194/angeo-31-163-2013
  6. Лукин К. А. Шумовая радарная технология. Радиофизика и электроника: сб. науч. тр. Ин-т радиофизики и электрон. НАН Украины. Харьков, 1999. Т. 4, № 3. С. 105–111.
  7. Карушкин Н. Ф., Дворниченко В. П., Малышко В. В., Ореховский В. А., Цвир А. B. Полупроводниковый генератор импульсного действия с электронным переключением частоты миллиметрового диапазона.  22-я Междунар. Крымская конф. «СВЧ-техника и телекоммуникационные технологии» (Крымико 2012) (10–14 сент. 2012, Севастополь): материалы конф. в 2 т. Севастополь, 2012. Т. 1. С. 103–105.
  8. Barsi J. A., Barker J. L., Schott J. R. An atmospheric correction parameter calculator for a single thermal band Earth-sensing instrument. Proc. Int. Geoscience and Remote Sensing Symp. (IGARSS’03). (Toulouse, France, 21–25 July 2003). Toulouse: IEEE, 2003. P. 3014–3016.
  9. Веселовская А. Б. Обратное рассеяние электромагнитных волн полидисперсной средой несферических капель в задачах двухчастотного дистанционного зондирования: дис. … канд. физ.-мат. наук. Харьков, Ин-т радиофизики и электроники им. А. Я. Усикова НАН Украины, 2014. 147 с.
  10. А. с. 624540 СССР, МКИ HO1Q 9/00. Антенна / В. В. Овсяников. № 1081708 А; заявл. 31.12.81; опубл. 23.08.83, Бюл. № 31. 4 с.
  11. Спосіб підвищення просторової розрізненності багатоспектральних аерокосмічних зображень на основі класифікування спектральних сигнатур об’єктів: пат. 84877, Україна: MPK G06K 9/00 / М. О. Попов, С. А. Станкевич. № a200602244; заявл. 01.03.2006; опубл. 10.12.2008, Бюл. № 23. 4 с.
  12. Попов Д. И. Адаптивные пороговые устройства. Изв. вузов. Радиоэлектроника. 2006. Т. 49, № 3. С. 30–35. URL: http:radio.kpi.ua/article/view/S0021347006030058 (дата обращения 19.03.2014).
  13. Tropf W. J., Thomas M. E., Harris T. J. Properties of Crystals and Glasses. Handbook of Optics. Ed. M. Bass. McGraw-Hill, 1995. Vol. 2, Pt. 4, Ch. 33. URL: http://photonics. intec.ugent.be/education/ivpv/res_handbook/ v2ch33.pdf (Last accessed: 19.03.2014).

Sample Harvard-British Style Reference List

  1. Sazonov, D. M., 2015. Multielement antenna systems. The matrix approach. Moscow: Radiotechnika Publ. (in Russian).
  2. Shirman, Ya. D. ed., 2007. Radioelectronic Systems: Desing Foundations and Theory. 2nd ed. Moscow: Radiotehnika Publ. (in Russian).
  3. Takeichi, N., 2006. Practical Operation Strategy for Deorbit of an Electrodynamic Tethered System. J. Spacecraft and Rockets, 43(6), pp. 1283–1288. DOI:10.2514/1.19635
  4. Pulinets, S., Morozova, L., Yudin, I., 2014. Synchronization of atmospheric indicators at the lost stage of earthquake preparation cycle. Res. Geophys., 4(1), pp. 45–50. DOI: 10.4081/rg.2014.4898
  5. Otsuka, Y., Suzuki, K., Nakagawa, S., Nishioka, M., Shiokawa, K., Tsugawa, T., 2013. GPS observations of mediumscale traveling ionospheric disturbances over Europe. Ann. Geophys. 31(2), pp. 163–172. DOI:10.5194/angeo-31-163-2013.
  6. Lukin, K. A., 1999. Noise radar technology. In: V. M. Yakovenko, ed. 1999. Radiofizika i elektronika. Kharkov: IRE NAS of Ukraine Publ. 4(3), pp. 105–111 (in Russian).
  7. Karushkin, N. F., Dvornichenko, P. N., Malyshko, V. V., Orekhovskiy, V. A., Tsvir, A. V., 2012. Semiconductor pulse oscillator with electronic frequency switching in millimeter range. In: 22nd Int. Crimean Conf. “Microwave equipment and telecommunication technologies” (CriMiCo’2012). Sevastopol, Crimea, Ukraine, 10–14 Sept. Vol. 1, pp. 103–105 (in Russian).
  8. Barsi, J. A., Barker, J. L., Schott, J. R., 2003. An atmospheric correction parameter calculator for a single thermal band Earth-sensing instrument. In: IEEE Int. Geoscience and Remote Sensing Symp. (IGARSSʼ03). Proc. Toulouse, France, 21–25 July 2003. Toulouse: IEEE.
  9. Veselovskaya, A. B., 2014. Backscattering of electromagnetic waves by polydisperse medium of nonspherical dropsin the problems of double frequency remote sensing. PhD thesis ed., Kharkiv: O. Ya. Usikov Institute for Radiophysics and Electronics of NASU (in Russian).
  10. Ovsyanikov, V. V., 1981. Antenna. USSR Autors’ Certificate 624,540 (in Russian).
  11. Popov, M. O., Stankevych, S. A., 2008. Method for increase of spatial resolution of multi-spectral aero-space images on basis of classification of spectral signatures of objects. Ukraine. Pat. 84877 (in Ukrainian).
  12. Popov, D. I., 2006. Adaptive threshold devices. Radioelectron. Commun. Syst. [online]. 49(3), pp. 23–26. Available from: <http://radioelektronika.org/article/view/S0735272706030058#> [Accessed 19 March 2014].
  13. Tropf, W. J., Thomas, M. E. and Harris, T. J., 1995. Properties of Crystals and Glasses. Handbook of Optics. Ed. M. Bass. McGraw-Hill, 1995. Vol. 2, Pt. 4, Ch. 33. [pdf]. McGraw-Hill. Available from: <http://photonics. intec.ugent.be/education/ivpv/res_handbook/v2ch33.pdf> [Accessed 19 March 2014].

Надіслану авторові коректуру слід повернути до редакції з підписами авторів і датою підписання протягом трьох днів.

Редакція залишає за собою право відхиляти статті з незадовільною якістю поданого матеріалу.